Що є живим і неживим? Що є життям?

Що є живим і неживим? Що є життям?Ці запитання людство задає собі упродовж усього існування. Пропонуємо поміркувати й вам над деякими фактами, які вже сьогодні відомі науці.

Текст є перекладом коментарів відео, наданого нижче, яке опубліковано ресурсом Kurzgesagt – In a Nutshell.

Що таке життя? Чи відрізняються живі істоти від неживих речей? Чи, може, ні?

Фізик Ервін Шредингер дав таке визначення життю: «Живі істоти намагаються уникнути хаосу та рівноваги».

Що це означає?

Уявимо, що наша папка завантажень – Всесвіт. Спочатку у ній був лад, але надалі вона ставала все більше хаотичною.

Якщо ви витратите певну енергію, то зможете навести лад та почистити її.

Саме це й роблять живі істоти.

Але, усе ж такі, що таке життя?

Кожен живий організм на Землі складається із клітин.  В решті решт – це білковий робот, досить дрібний, щоб будь що відчувати. Клітина має усі властивості, що приписуються життю: у неї є оболонка, що відокремлює її від навколишнього світу, оберігаючи лад; вона саморегулюється та зберігає свій стан; вона їсть харчі, щоб залишатися живою; вона росте та розвивається; реагує на навколишнє середовище; еволюціонує; розмножується.

Але окремі частини клітини не є живими. Хімічні речовини у ній реагують із іншими. Це призводить до нових реакцій. Кожну секунду у клітині відбувається мільйони хімічних реакцій, утворюючі найскладніший оркестр.

Клітина може виробляти декілька тисяч видів білків як простих, так і складних.

Уявіть, що ви їдете на машині зі швидкістю 100 км/год та постійно оновлюєте  усі її деталі за допомогою тих, що збираєте по дорозі. Саме це роблять клітини. Але окремі частини клітин не є живими, вони складаються з мертвої матерії, яка підкоряється законам Всесвіту.

Можливо, життя і є комбінація усіх таких реакцій, що відбуваються?

Нарешті, будь-який організм повинен вмерти. Отже ціна усього цього процесу – уникнути цього, створюючи нові організми, а точніше – нову ДНК.

Можна таким чином сказати, що життя – це купа речовин, що переносять генетичну інформацію.

Усі живі істоти еволюціонують, і ДНК, що створює кращу істоту, залишається у грі.

Що ж відбувається? Життя – це ДНК? Якщо достати ДНК із її оболонки, вона, хоча і є складною молекулою, не зможе нічого робити самотужки.

Тут ускладнюють ситуацію віруси, які по суті, є ланцюжки РНК та ДНК у невеликій оболонці, їм потрібні клітини, щоб  робити будь-що. Незрозуміло, їх вважати живими чи мертвими? Але ж на Землі 225000000 м3 вірусів. Їх, схоже, не турбує, що ми про них думаємо.  Є навіть віруси, що можуть уразити мертві клітини та оживити їх. Це робить межу ще більш непевною.

Або мітохондрії.  Це справжні електростанції більшості складних клітин., що були бактеріями, але слкли угоду із більш великими клітинами. У них, як і раніше власна ДНК, вони можуть самостійно розмножуватися, але вони більше не живі, вони мертві.

Вони обміняли своє життя на збереження власної ДНК. Це означає, що живі істоти можуть еволюціонувати у неживі., якщо це допомагає їх генетичному коду. Отже, життя може бути інформацією, яка намагається продовжити власне існування.

Але, як же штучний інтелект? Відповідно до найбільш розповсюджених визначень життя, ми дуже близькі до створення штучного життя у комп’ютерах. Коли технологія добереться до цього, лише питання часу. І це не наукова фантастика, багато розумних людей працюють над цим.

Можна, навіть, сказати, що комп’ютерні віруси живі. Так, що ж таке життя? Предмети, процеси, ДНК, інформація? Ми трохи заплуталися…

Але одне можна сказати точно. Думка, що життя фундаментально відрізняється від неживих предметів, оскільки воно містить у собі деякий нематеріальний елемент, чи підкоряється іншим принципам, ніж неживі предмети, є неправильною!

До Чарльза Дарвіна люди окреслювали межу між собою та іншими живими організмами, вважаючи, що у нас є дещо чарівне, що робить особливими. Але, коли нам довелося визнати, що ми такі самі, як і навколишнє життя – результат еволюції, то ми окреслили нову межу.

Але, чим більше ми пізнаємо про можливості комп’ютерів та форми організації життя, тим скоріше наближуємось до створення нової машини, яку ми зможемо назвати живою.  Це, в сою чергу, представляє все більшу загрозу до нашого уявлення про самих себе.

Це обов’язково відбудеться.

Ось вам ще одне запитання: «Якщо все у Всесіті зроблено з одного й того ж, чи означає це, що усе в Всесвіті мертве, чи все у Всесвіті живе?» Чи, можливо, усе залежить від складності влаштування?

Чи означає це, що ми ніколи не помремо, оскільки ніколи не були живими?

Можливо, життя та смерть – взагалі питання без сенсу, але ми просто цього не помічаємо?

Можливо, ми у більшому степені частинки Всесвіту, ніж ми думали?

У нас немає відповідей. Це просто запитання, над якими і ви можете поміркувати!

Врешті решт, міркуючи над такими питаннями, ми відчуваємо себе живими в трохи заспокоюємось.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *