“Феєрія чисел”. Сторінка 1. “Числа та їх історія”

конспект заходу

Захист проектів створених учнями 5 класу присвячених історії розвитку чисел

Тема                                              ФЕЄРІЯ ЧИСЕЛ

Мета та завдання проекту:

  • пропагувати історію математики;
  • систематизувати знання учнів;
  • вчити учнів самостійно знаходити інформацію та узагальнювати її;
  • ознайомити учнів з цікавими фактами про цифри та числа;
  • розвивати інтерес до вивчення предмету за допомогою використання сучасних інноваційних технологій;
  • розвивати творчі здібності учнів;
  • виховувати художній та естетичний смак.

Шляхи реалізації: робота з додатковою літературою, пошук інформації в мережі Інтернет, використання ПК, самостійний пошук та дослідницька робота дітей з учителем, власна творчість учнів.

Тип проекту: довготривалий, груповий, змішаний (дослідницький, інформаційний, пошуковий, творчий).

Виконавці проекту:  учні 5 класу.

ХІД ЗАХОДУ:

Слайд 1. Хтось вважає математику нудною, хтось — нецікавою, але в цій науці вирують справжні пристрасті!

Захоплюючі факти та дивовижні відкриття!

І сьогодні, ми б хотіли представити до вашої уваги проект «ФЕЄРІЯ ЧИСЕЛ», (Слайд 2) над яким працювали  на зимових канікулах учні 5-Б класу. Історія виникнення та цікаві факти про числа, числа-велетні, швидкий рахунок – ось про що ми б хотіли вам сьогодні розповісти. І починаємо ми нашу розмову зі знайомства з історією виникнення та розвитку цифр та їх подруг чисел.

Сторінка 1 «ЧИСЛА ТА ЇХ ІСТОРІЯ» Слайд 3

 «Світом керують цифри»  – говорив видатний давньогрецький вчений математик Піфагор.

Мистецтво лічби розвивалося разом з людством. Спочатку людина вміла лічити лише до двох. Кочове плем’я бакаїрі (у Бразилії ) знало лише два числа: «токале» – один, «ахаге» – два. Якщо їм треба  було сказати три, то вони говорили «ахаге-токале», чотири – «ахаге-ахаге». Так само вони складали числа п’ять і шість. Чисел більших за шість, бакарійці  не знали. Щоб показати, що якихось предметів більше шести, вони ворушили волосся на голові. Це означало, що предметів – велика кількість.

 Мовою зулусів число «шість» – «татізі  мупа» означає «узяти великий палець правої руки», тобто людина вже перелічила пальці лівої руки і починає лічити на правій.  Слову «укомбіл»,  що в перекладі означає «він вказав» відповідає число сім.

 У племені американських індійців таманак з Оріноко слово рука означає число п’ять, дві руки – десять, один палець з ноги – одинадцять, людина – двадцять (оскільки у людини на руках і ногах загалом двадцять пальців).

Способів лічби було придумано немало: Слайд 4  робилися зарубки на палиці, зав’язувалися вузли  на мотузці, складалися в купу камінці, використовували пальці рук та ніг. Пальцеве походження десяткової системи підтверджується формою римських цифр: Слайд 5  римська цифра п’ять – долоня з відіпнутим великим пальцем, а римське десять – дві руки навхрест. Індіанці племені майя в Америці рахували п’ятірками і користувалися пальцями лише однієї руки.

Деяким племенам служили лише чотири пальці однієї руки. При цьому враховувалося, що кожен палець складається з трьох фаланг, тобто в розпорядженні було дванадцять об’єктів лічби. Так виникла дюжина. Слайд 6 Досі в Європі на дюжини лічать ґудзики, носовички, курячі яйця та багато іншого, що продається поштучно.

А надалі винайшли десяткову систему, яку ми використовуємо і зараз в якій 10 одиниць нижчого розряду становлять одну одиницю вищого розряду.

Слово «цифра» походить від арабського assifr («сифр») – порожнє місце. Араби так називали знак, який показує відсутність одиниць певного розряду в записі числа. У Східній Європі це слово також означало нуль. Найдавніші відомі нам цифри – це цифри вавилонян (ІІІ тисячоліття до н. е.), і єгиптян (3000 – 2500 рр. до н. е.). Римськими цифрами почали користуватися близько 500 років до н. е.

Назва «арабські цифри» для сучасних цифр не вірна, бо сучасні цифри і сучасна система числення з нулем були винайдені в Індії і араби їх запозичили у індійців, а від арабів потрапили до Європі.

Міська влада Флоренції у 1299 році заборонила використовувати арабські цифри у комерції, так як їх легко підробити в документах. Слайд 7 Наприклад, нуль легко перетворити у дев’ятку  або шістку, одиницю в четвірку або сімку. З того часу йде звичай писати суму на грошових паперах словами. Слайд 8  Даний звичай зберігся і у наш час.

Цифри – умовні знаки для позначення чисел.

Слайд 9  Число – одне з найголовніших понять математики, що дозволяє виразити результати рахунку або вимірювання.

У давнину у слов’янських мовах, слово «число» означало «знак», «символ», «поняття, «ідея».

Під словом «числити» розуміли в ті часи «значити», «думати», а також «записувати щось за допомогою знаків», «робити певні дії зі знаками».

Слайд 10 Нащадок давнього українського козацького роду, етнограф, мандрівник М. Миклухо-Маклай, який провів чимало років серед туземців на островах Тихого океану, спостерігав, що в деяких племен є три способи лічби: для людей, для тварин, для начиння (зброї та інших неживих предметів). Так з’явилися числа 1, 2, 3,…, якими можна означати кількість корів у череді, дерев у саду, волосся на голові. Ці числа потім назвали… (натуральними). Потім ремісникам і торговцям цих чисел було замало, оскільки виникла необхідність ділити на частини землю, спадщину і багато іншого. Так з’явилися… (дроби)

Тепер чисел вистачало всім. Але ще математики Стародавньої Греції, учні славетного Піфагора, виявили, що є числа, які не передаються жодним дробом. Нові числа почали називати ірраціональними-недосяжними для розуміння, а цілі числа й дроби – раціональними.

Продовження:

“ФЕЄРІЯ ЧИСЕЛ”. СТОРІНКА 2. “ЦІКАВЕ У СВІТІ ЧИСЕЛ”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *