Математика й кролики. Сторінка 6. Мистецтво

Математика й кролики. Сторінка 6. Мистецтво

Ви здивовані? Продовжимо нашу подорож сторінкою шостою проекту “Математика й кролики”.

У багатьох людей сформувалася думка, що математика – «сухий предмет», що розвиває лише розум та логіку.

А мистецтво впливає лише на емоційну сферу людини, у якій немає місця логіці.

Отже математика й мистецтво – лід та полум’я?

Виявляється, що мистецтво також використовує математичний апарат! У чому полягає таємниця великих художників? Чому твори мистецтва приваблюють людину своєю гармонією?

Розкриємо один із секретів. Ще в епоху відродження художники відкрили, що будь – яка картина має , так звані, зорові центри. Й пов’язані вони зі знайомим нам «Золотим перерізом»

Розглянемо ще одну його модель!

Це ділення відрізка на нерівні частини, при якому менший відрізок так відноситься до великого, як великий до усього.

Принцип золотого перерізу – вищий прояв досконалості цілого і його частин у мистецтві.

Ось картини голландського художника Мондріана, на яких неважко помітити прямокутники золотого перерізу.

У пейзажах широко використовується закон золотого перерізу. Прикладом є картина І.І.Шишкіна «Корабельна роща».

Яскраво освітлена сонцем сосна ділить картину золотим перерізом по горизонталі, а освітлений сонцем пагорок ділить картину золотим перерізом по вертикалі.

На картині М.М.Ге «Олександр Сергійович Пушкін у селі Михайловському» постать Пушкіна поставлена ліворуч на лінії золотого перерізу.

І.Є. Репін «О.С.Пушкін на акті в Ліцеї 8 січня 1815 року» – фігура Пушкіна поміщена художником по правій лінії золотого перерізу.

Картина Рембрандта «Повернення блудного сина» також відповідає законам золотого перерізу.

Художник К.Васильєв розмістив в одному із зорових центрів картини «Біля вікна» обличчя дівчини.

Поділ картини по вертикалі та горизонталі у відношенні золотого перерізу надає їй врівноваженості та спокою – гармонії.

Від чуття динаміки, хвилювання проявляється мабуть, сильніше всього в іншій геометричній фігурі – спіралі. Прикладом може бути ескіз Рафаєля, хоча він так і не довів свій задум до завершення.

Але цю спіраль побачив гравер Раймонді, який на основі ескізу Рафаєля створив гравюру «Побиття немовлят».

По лінії золотої спіралі розташовуються основні фігури картини Брюсова «Останній день Помпеї».

Пропорції храму Василя Блаженого у Москві визначаються вісімкою ряду Фібоначчі.

Спіраль Фібоначчі можна спостерігати у будівлях Японії.

За цими ж законами будувався і  відомий Парфенон у Давній Греції, й сучасні хмарочоси!

А цей малюнок вам знайомий? Він теж побудований на основі відомій нам вже спіралі Фібоначчі!

Отже підводячи підсумки цієї сторінки можемо сказати:

За допомогою математики люди мають змогу створювати шедеври мистецтва

Центр своєї композиції художники часто розташовують за законами золотого перерізу

Поділ картини по вертикалі і горизонталі у  відношенні золотого перерізу надає їй врівноваженості та спокою .

Золота спіраль надає картинам відчуття динаміки, хвилювання.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.