Сказати прямо, кожен з нас чекав на це свято із надією отримати валентинку. Отримали, на жаль не усі. До речі й писали не всі! Але свято вдалося!
Завдяки старанням ведучих Лери й Аліни ми повеселилися на славу!
Спочатку жеребкування долі розбив нас на пари. Дівчаток, на жаль нам не вистачило, але ми запросили вчительок. Вони у нас веселі й красиві як шестикласниці! Чудово справилися з цією роллю!
Першим випробуванням стало застосування японських паличок для того, щоб з’їсти цукерки.
Робота виявилася складна, але перший переможець Микита придумав метод!
Для Вані ( він ще скоріше справився із завданням) ми запропонували ідеальний варіант не розмовляти під час уроків: закрити очі та чекати з відкритим ротом цукерку!
Насправді так ми чекали нагороди за кращу зірку, зроблену парою. Кожен міг працювати лише однією рукою!
Цікавими виявилися змагання у переливанні води з тазка у відро! Максу й Даші це вдалося дуже гарно, але Кирил й Настя скоріше переливали!
У несподіваному конкурсі на збирання води зі столу й підлоги проявили неабиякі здібності Руслан і Ваня!
Лера й Андрій дуже гарно зіграли з паличками японської кухні з цукерками, але скуштувати їх вдалося лише у наступному конкурсі!
Андрій із зав’язаними очима, повинен був визначити, пара стоїть у нього за спиною, чи ні! Першим трохи не повезло, й Кирил та Оля залишилися без цукерок, а надалі Андрій уважніше прислухався до голосу серця!
Призи дісталися Руслану та Ілоні Петрівна, а ще, Аліні й Максиму.
До речі, напередодні Кирил Козир розробив чудовий проект прикрашання класу, а Саша придумала фантастичну газету. Але її забрали на конкурс, й поки у класі ми її не повісили!
Дуже смачними тістечками частував нас Богдан. Його мама спекла їх у формі сердечка, прикрашеного чарівними кульками! Навіть жаль було їх їсти! Але настрій був чудовий.
Усе гарне колись закінчується. Хлопці борці побігли на тренування, а ми потихеньку розходилися додому. А так не хотілося…, то ж довго ще розмовляли біля школи!
Зі святом вас усіх!