Осінні канікули принесли романтичну красиву гру у клубі знавців. І назва сама відповідала осені – романс. Багато музики, віршів, несподіваних дарунків!
Гра, як завжди, у декілька команд. 8,9,10, 11 і вчителі!
І якщо спочатку було “прохолодно”, то далі атмосфера стала все тепліше…
Найкраще – це вірші, які складалися прямо одразу під час гри!
Даємо декілька рядків:Зима наступає,
Прийшли холоди,
«До школи, – батьки говорять, – іди»
Осень за окном грустит,
Листья желтые теряя,
Дождь и снег в стекло стучит,
О зиме напоминая
На землю вмиту й золоту
І сніг кружля
У ритмі вальсу
І вітер рве тугу струну,
А я хотіла станцювати сальсу,
Та ні співаю пісню голосну
Звучить чарівна музика
Співає.
Душа самотня у гаю,
І лист останній облітає
Але найкращими стали рядки Любові Миколаївни.
Публікуємо із захопленням!
ПАНІ ОСІНЬ
Знов природа змінила пейзаж.
Білі хмари летять в високості,
Клен в лівреї, неначе паж,
Панну Осінь запрошує в гості.
Та ступає тихо й велично,
Граціозність у кожнім русі,
Бачить пані таку незвично –
У накидці вона й капелюсі,
Над собою відкриту здіймає
Парасольку з прозорого шовку
І великий кошик тримає,
Де дарунки лежать і обновки.
Для берізки жовтаві стрічки,
А калині – червоне намисто,
І сріблясті тумани для річки.
Світлим далям світанки росисті.
Розмаїту палітру для саду
І для лісу густий багрянець.
І духмяності для винограду,
Вітру – з листям барвистий танець.
Пані радо гостинці розносить,
Аж від щедрості подих німіє,
А натомість нічого не просить,
Бо й просити, напевно, не вміє.
.
Я дивлюсь як вона ступає…
Павутинка летить у повітрі…
Паж в лівреї тихенько грає
Блюз осінній на струнах вітру.