На минулих вихідних, 16 жовтня, з класом, ми відвідали славетний острів Хортиця, що у Запоріжжі. Їхали у великому комфортабельному автобусі що був розрахований на 50 осіб, дорога займала 5 годин, але ми їх навіть не помітили! Майже всі дружно спали! До школи ми прийшли о 5:30 ранку! Хто з нас просто так встає о 4.30? Але до екскурсії збиралися із задоволенням і чекали неймовірних пригод!
Щойно приїхавши, ми побачили величезні забори з дерева і охоронну вежу.
Усе було наче під час життя тут козацьких гуртів. Відвідувачів було чимало, навіть зранку! Отже спочатку ми зробили “набіг” на сувенірні лавки, кожен придбав собі щось на згадку. Хто ручку, хто дерев’яного меча!
Місце, до якого ми приїхали – заповідник, але було дуже схоже на парк, біля доріжок багато лавок, якими ми скористалися, щоб пообідати. Була вже майже 12:00 година. Хортиця стоїть у руслі Дніпра. дуже здивували невелички островки, які вкриті чимось білим, наче снігом. Було холодно, але сніг не випадав. Виявилося, що просто там живуть річні чайки=)
Спустившись ближче до річки, ми із задоволенням фотографувалися, зробили багато селфі. Дивилися, як працює коваль.
Козацьке шоу нас вразило. Нам показали зброю козаків, розповіли де, коли, і як її використовували.
Це було дуже цікаво. Трохи страшнувато стало, коли Ваня Примаченко вийшов до козаків, щоб продемонструвати, як шаблею на руці огірок розрубувався. Він огірок лише тримав, але ми похвилювалися добре…
Всі були у захваті, а хлопці після цього відпрацьовували прийоми з дерев’яними шаблями!
Після шоу ми мали змогу уявити себе козаками!
Наприклад покататися на коні або постріляти з луку, можна було й придбати монетку з емблемою Хортиці, яку друкували просто у нас на очах у спеціальній формі.
Далі ми відправилися до берега, який був укритий каменями. На них можна було полазити, адже камені були просто величезні і мали різноманітну форму.
Мабуть, саме з таких утворилися славетні Дніпровські пороги!
Зупинившись біля берега, ми зрозуміли який же величний Дніпро! У думках уявляли, як літали по ньому “Чайки” козаків, яка свобода та велич зустрічала їх кожного ранку на березі цієї чарівної ріки!
Щоб попасти назад до охоронної вежі та зайти за огорожу умовної Січі на екскурсію, треба було подолати невеличку гору. Козаки навмисно ставили свої поселення на горі, щоб було видно усіх, хто намагається порушити їхню волю.
Нарешті ми опинилися на території музейного комплексу. Тут усе нагадувало про давнину, хоча зараз це скоріше макети справжніх будівель, що знаходилися на Січі. Але виглядають вони дуже натурально!
Хати, казарми, зброярні, будинок гетьмана – у кожній з цих будівель нас чекали нові відкриття.
Ми побачили й козацьке вбрання, й вози, на яких перевозили сіль, домашнє приладдя.
Пробачили, навіть, як працювали писарі, та з чого робили чорнила!
Будинок гетьмана вразив, особливо після розповіді про те, як він обирався. Ще трохи сувенірів і стали збиратися до автобусу. Час пролетів дуже швидко.
Але на оберненому шляху нас чекав ще один сюрприз – невеличка подорож до місто Дніпро. Чудова набережна, водоспад, сама довга лава – маса чудових вражень!
Приїхали додому ми о 21:00, по кожного приїхали батьки. День минув, наче мить, залишивши після такої подорожі лише гарні спогади! Гадаю, цю екскурсію ми не забудемо! Варто подумати про наступну!